|
«Герої спортивного року»: нова сторінка історії
7 квітня в Міжнародному центрі культури і мистецтв «Жовтневий палац» у Києві відбулася Всеукраїнська урочиста церемонія на честь найкращих спортсменів, тренерів і організаторів спорту «Герої спортивного року»
|
|
|
|
Зінаїда Турчина і Олексій Маклаков
|
|
Організована Національним олімпійським комітетом за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму церемонія «Герої спортивного року» проходила вчетверте. За графіком, у якому живе спорт, чотири роки – це олімпійський цикл, звітний відтинок, коли підбивають підсумки й роблять висновки. І можна впевнено сказати, що за цей період церемонія стала однією з головних подій у спортивному житті країни. На це свято зустрічі з друзями в урочистій обстановці чекають і спортсмени, і вболівальники.
За цей період почесну відзнаку – статуетку атлета, який тримає олімпійські кільця на долоні – отримали 50 переможців. З’явилися традиційні елементи, притаманні урочистим зібранням: номінанти і гості крокують червоними килимовими доріжками, відеохроніка на великих екранах нагадує про визначні спортивні миттєвості минулого року, а імена переможців тримають у суворій таємниці аж до відкриття конвертів на сцені…
Є у заходу і свої рекордсмени: жіноча збірна з фехтування на шаблях отримала відзнаку в номінації «Найкраща команда року» втретє поспіль, боксер Василь Ломаченко – вдруге. Загалом представники фехтувального гуртуотримували нагороди у різних номінаціях вісім разів, боксерського – чотири, вони лідери «Героїв спортивного року» серед видів спорту.
|
|
|
|
Ірина Мерлені і Сергій Бубка
|
|
У 2009-му вітчизняні спортсмени успішно змагалися на міжнародній арені, здобули чимало яскравих перемог. Уперше в історії українського спорту наші атлети стали чемпіонами світу з дзюдо, боксу, академічного веслування у змаганнях четвірок і у фехтуванні на шаблях у командному заліку.
Традиційно лауреатів в одинадцяти номінаціях визначали члени Української академії спорту. Свої привітання номінантам й організаторам церемонії надіслали Президент України Віктор Янукович, під патронатом якого відбувся захід, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Литвин. До учасників заходу звернулися заступник голови Секретаріату Президента України Анна Герман, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін, президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка.
Святкової атмосфери церемонії надали виступи естрадних і театральних артистів: квартету українських тенорів, Олексія Маклакова, Ігоря Завадського, Альони Вінницької та інших.
Партнерами цьогорічної церемонії стали компанії «Кока Кола», МТС, Samsung, Bosco Sport, Oriflame, Європейська клініка персоналізованої медицини Eurolab, маркетинговим партнером – Media-Sport і телеканал «Спорт-1». Лауреатам були вручені цінні подарунки від партнерів, а також спеціальні подарунки від бренда «Хортиця».
«НАЙКРАЩА СПОРТСМЕНКА РОКУ» - Ольга Харлан
Чемпіонка світу і Європи з фехтування на шаблях у командній першості, чемпіонка Європи в індивідуальних змаганнях, срібна призерка чемпіонату світу в індивідуальних змаганнях
Ольга Харлан, як і належить справжній героїні, перемогу в номінації відзначила по-чемпіонськи – саме в день проведення церемонії вона перемогла на юніорському чемпіонаті світу в Баку, причому вчетверте поспіль, що є рекордом змагань!
2009-го ж до власної скарбнички нагород олімпійська чемпіонка Пекіна додала золоту медаль континентального й світового чемпіонатів у командному заліку, а також медалі в індивідуальних змаганнях: європейське «золото» і світове «срібло». За ці досягнення Експертна комісія національного олімпійського комітету двічі визнавало Ольгу найкращою спортсменкою, а її тренера Артема Скорохода – найкращим наставником місяця.
Пам’ятну статуетку й подарунки від партнерів заходу заступник голови Секретаріату Президента України Анна Герман і олімпійський чемпіон з фігурного катання Віктор Петренко вручили мамі чемпіонки.
«НАЙКРАЩИЙ СПОРТСМЕН РОКУ» - Василь Ломаченко
Чемпіон світу з боксу
2009 року Василь Ломаченко приніс Україні історичну нагороду – першу в історії золоту медаль чемпіонатів світу. Він став єдиним на даний момент атлетом на землі, який володіє усіма чемпіонськими титулами світового любительського боксу.
Лідерство колосівця з Білгорода-Дністровського на чемпіонаті світу у ваговій категорії 57 кг було настільки беззаперечним, що фахівці назвали Василя «боксером з іншого виміру». Його перевага над суперниками в усіх фазах бою була очевидною: у попередніх поєдинках він пропустив шість ударів, а завдав 51. Про справжню силу нашого чемпіона свідчить і рахунок фінального двобою проти чемпіона світу-2007 росіянина Сергія Водоп’янова, який поступився 21-річному українському спортсмену 1:12!
Унікальний талант і фанатична наполегливість у роботі – запорука успіхів Ломаченка. «Після «осічки» на чемпіонаті світу в Чикаго ми разом з батьком, моїм єдиним тренером, зробили серйозні висновки. Ми багато і вперто працювали на тренуваннях. І це принесло бажаний результат», – говорить він.
На церемонії «Герої спортивного року» Василь у статусі найкращого спортсмена перебував удруге і почувався розкуто. «Наступного року я точно не отримаю таку нагороду знову, – сказав він, – адже розпочинаю цілеспрямовану підготовку до Олімпійських ігор у Лондоні в 2012-му і пропускатиму найближчі великі змагання. Хочу подякувати своєму батькові-тренеру й Федерації боксу України, яка нас завжди підтримує».
«НАЙКРАЩА КОМАНДА РОКУ» - Жіноча збірна України з фехтування на шаблях (Ольга Харлан, Олена Хомрова, Галина Пундик, Ольга Жовнір)
Чемпіонки світу в командних змаганнях
Унікальний результат видатної команди – жіноча збірна фехтувальниць-шаблісток втретє поспіль отримала титул найкращої команди року. Вражаюча хронологія успіхів дівчат така: 2007-й – віце-чемпіонки Європи і світу, 2008-й – віце-чемпіонки Європи і олімпійські чемпіонки, 2009-й – чемпіонки Європи і світу!
Після олімпійського тріумфу Галина Пундик, Ольга Харлан, Олена Хомрова й Ольга Жовнір наче забули про попередні досягнення і відпрацювали наступний сезон на повну силу, натхненно й переможно. На чемпіонаті світу вони почергово здолали команди Великобританії (45:23), Італії (45:32), Китаю (45:34) і Франції (45:38). «Дружба, сильний дух, взаєморозуміння з тренерами допомагають нашій команді підкорювати нові вершини», – говорить головний тренер збірної України з фехтування Вадим Гутцайт.
Статуетки представницям найкращої команди вручили олімпійська чемпіонка з гандболу Зінаїда Турчина і заслужений артист Російської Федерації Олексій Маклаков. «Для нас ця нагорода ніяк неочікувана, ми не думали, що втретє виграємо, – сказала Галина Пундик. – Хочемо подякувати нашим батькам і тренерам. Шкода, що їх зараз немає в залі, вони на чемпіонаті світу. Ми передаємо їм вітання і побажання удачі від нас, у нас вона, схоже, є».
«НАЙКРАШИЙ ТРЕНЕР РОКУ» - Анатолій Ломаченко
тренер чемпіона світу з боксу Василя Ломаченка
Бокс, як і решта єдиноборств, – індивідуальний вид спорту. Але є і винятки. Так, найвищі спортивні титули Василя Ломаченка є результатом напруженої «командної» роботи – усіма своїми успіхами хлопець завдячує своєму тренеру – батькові Анатолію Миколайовичу.
Минулого року родинна команда Ломаченків досягла історичного успіху – на чемпіонаті світу в Мілані Василь тріумфував у категорії до 57 кг. Перемога була блискучою, здавалося, після гучного успіху в олімпійському Пекіні клас і майстерність спортсмена піднялися ще вище! Але за уявною легкістю, з якою боксер долав своїх суперників, стоять багаторічні щоденні тренування й величезна тактична робота батька і сина. «Повірте, не такі ці перемоги легкі, як багатьом здається, – наголошував після чемпіонату світу Василь. – У рингу все відбувається інакше, внутрішня напруга колосальна. І розслаблятися ні на мить не можна – одразу ж будеш покараний. Бокс знає багато прикладів, коли виграні бої оберталися гіркими поразками через секундну втрату концентрації. Ми з татом прекрасно це знаємо і навчилися цього уникати».
Відзначивши історичний титул подвійним тріумфом на церемонії «Герої спортивного року», тандем Анатолія і Василя Ломаченків розпочинає шлях до нової мети – олімпійського «золота» Лондона-2012, і ми бажаємо їм нових яскравих перемог!
«СЕНСАЦІЯ РОКУ» - Георгій Зантарая
чемпіон світу, срібний призер чемпіонату Європи з дзюдо
2009 року Георгій Зантарая став першим в історії вітчизняного дзюдо чемпіоном світу. На змаганнях у голландському Роттердамі українець завоював «золото» у ваговій категорії до 60 кг, подолавши турнірний шлях, наче за підручником. Усі шість поєдинків він завершив достроково, у блискучому й блискавичному стилі довівши свою перевагу над суперниками. «Мені часом здається, що турнір я подолав аж надто легко. Однак розумію, що це ілюзорна легкість, – згадував спортсмен. – Саме задля неї ми і працювали так напружено. Я готувався дуже серйозно і був упевнений, що переможу. Тому і заявив напередодні, що повернуся з Роттердама із «золотом». Багато хто вважав це необачним, але я довів, що був правий. І радий, що став найкращим у компанії сильних суперників».
Історичний результат Георгія академіки спорту визнали головною несподіванкою минулого спортивного року, для самого ж дзюдоїста його власні результати булиочікуваними.
- Ви перемогли в номінації «Сенсація року». Як оцінюєте свої результати 2009-го? – запитали ми у Георгія.
- Явно не сенсація. Адже що таке сенсація?
- Несподіваний результат.
- Я теж так розумію це слово. Для мене мої результати не є несподіванкою, тому що я до цього готувався, тренувався, показував високі результати і на юнацькому рівні, і на дорослому. Я поступово просувався вперед і вигравав у сильних суперників, призерів Олімпійських ігор і чемпіонатів світу. А 2009-й у моєму спортивному житті став найуспішнішим. І цього року планую повторити високий результат.
- Бажаємо, щоб на наступній церемонії ваші успіхи оцінили вже як очікувані.
- Так, сподіваюся, це буде закономірність.7
«НАЙКРАЩИЙ ОРГАНІЗАТОР РОКУ» - Рінат Ахметов
президент футбольного клубу «Шахтар»
Скільки співавторів у спортивної перемоги? Насамперед – атлети і тренери. Вони на «передовій» спортивних баталій. Всім відомо, що успіхи на «передовій» забезпечуються завдяки надійній підтримці «тилу» – тих, хто надає психологічну й матеріальну підтримку, забезпечує умови для досягнення спортивних висот, віддає спортові своє серце і розум. Цих людей на церемонії «Герої спортивного року» відзначають у номінації «Найкращий спортивний організатор».
Ім’я президента донецького ФК «Шахтар» Ріната Ахметова у 2009 році асоціювалося із двома яскравими подіями у спортивному житті України. У травні «гірники», перемігши в Стамбулі бременський «Вердер» із рахунком 2:1, стали останніми володарями Кубка УЄФА (нині турнір перетворено на Лігу Європи), принесли Україні перший за часів незалежності єврокубковий футбольний трофей. А наприкінці літа стараннями Ріната Ахметова в країні з’явилася п’ятизіркова «Донбас Арена», яка стане однією із споруд для проведення матчів майбутнього Євро-2012. Стадіон відповідає всім найсучаснішим вимогам, його оснащено за останніми технологіями. А головна його перевага – безпека і комфорт для глядачів.
«Так сталося, що ця урочиста церемонія збіглася з офіційним візитом президента УЄФА Мішеля Платіні до Донецька. Саме тому Рінат Ахметов не міг бути присутнім на цьому святі, – повідомив генеральний секретар ФК «Шахтар» Олександр Черкасов. – Від його імені дозвольте подякувати членам Української академії спорту за високе визнання організаторських здібностей президента футбольного клубу «Шахтар». Думаю, сьогоднішню відзнаку по праву мають розділити уболівальники нашого клубу, які своєю підтримкою, вірою в перемогу допомагали «Шахтарю» завоювати перший європейський футбольний трофей для України, і, сподіваємося, не останній».
«МЕЦЕНАТ СПОРТИВНОГО РОКУ» - Компанія Bosco Sport
генеральний партнер Національного олімпійського комітету України, офіційний ексклюзивний постачальник екіпіровки для Національного олімпійського комітету України і національної олімпійської команди України (виготовлення олімпійської екіпіровки)
Плідна співпраця НОК України із Bosco Sport триває з 2008 року: напередодні Ігор ХХІХ Олімпіади в Пекіні був укладений договір з надання українській делегації парадної форми на спонсорських засадах.
2009-го Національний олімпійський комітет вирішив підписати з компанією нову угоду. Згідно з її положеннями, Bosco Sport на спонсорських засадах зобов’язується забезпечувати українську олімпійську делегацію не лише парадною, а й незмагальною спортивною формою. Контракт терміном до 2016 року передбачає надання екіпіровки й тим спортсменам, які представлятимуть Україну на Юнацьких олімпійських іграх та Європейських юнацьких олімпійських фестивалях – як зимових, так і літніх, а також фінансову підтримку збірної, що є безпрецедентним фактом в історії українського олімпізму.
Форма від Bosco Sport, в якій українська делегація вирушила на ХХІ зимові Олімпійські ігри у Ванкувері, отримала високу оцінку з якості та дизайну. А відкриття Центру екіпіровки в Києві ознаменувало собою вихід процесу екіпірування на якісно новий рівень, де в епіцентрі уваги – піклування про олімпійців та створення для них максимально комфортних умов.
«Щедрість – це не тільки вкладання коштів, це також вкладання у справу душі, – наголосив на церемонії директор з розвитку компанії Bosco Костянтин Андрикопулос. – Ми прагнули зробити так, щоб українським спортсменам було красиво й гордо виступати на міжнародних змаганнях, як це було на Олімпійських іграх у Ванкувері. Ми отримали там дуже позитивні, теплі відгуки».
«СИЛЬНІ ДУХОМ» - Ганна Литвиненко
триразова чемпіонка, володарка двох срібних і бронзової медалей ХХІ Дефлімпійських ігор з плавання
Один з найзворушливіших моментів цьогорічної церемонії: перед тим, як відкрити конверт із прізвищем переможця в номінації “Сильні духом”, президент Паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич говорить теплі слова про кожного з номінантів – Дар’ю Копаєву, Максима Вераксу й Ганну Литвиненко: «Всі вони гідні найвищої нагороди, і я всіх їх люблю. Їхні долі, їхнє життя, їхні спортивні подвиги варті найвищої оцінки».
І ось конверт відкрито – переможцем визнано Ганну Литвиненко! ХХІ літні Дефлімпійські ігри 2009 року, що проходили у м. Тайпей (Тайвань), стали п’ятими для цієї плавчихи, і це є рекордним показником для спортсменів-дефлімпійців! На цих змаганнях Ганна проявила надзвичайну силу духу і стала триразовою чемпіонкою Ігор з плавання на дистанціях 50 м, 100 м та в естафеті 4х100 м вільним стилем, а також дворазовою рекордсменкою світу і Дефлімпійських ігор. В її скарбничці опинилися ще й срібні нагороди на дистанції 200 м вільним стилем і в естафеті 4х200 м вільним стилем, і ще бронзова нагорода в естафеті 4х100 м комплексним плаванням. Шість медалей на одних Іграх завоювала спортсменка! Такий результат є унікальним в історії змагань!
«Велика подяка усім за нагородження! Плавання для мене – і улюблений вид спорту, і все моє життя, – подякувала Ганна Литвиненко. – Майже 30 років займаюся плаванням, і ні хвилини про це не шкодую. Бажаю усім здоров’я! Любіть спорт! Любіть свою країну!»
«РАЗОМ З ОЛІМПІЙЦЯМИ» - Рустам Бабаєв
дворазовий чемпіон світу, дворазовий чемпіон Європи з армспорту
Минулий сезон для армрестлера Рустама Бабаєва і його тренера Володимира Петренка був дуже результативним. Рустам вшосте поспіль, що є рекордним результатом, виграв у боротьбі на обох руках у ваговій категорії до 80 кг «золото» чемпіонатів України, Європи та світу.
Особливо важливою для спортсмена був успіх на Кубку світу в Варшаві. Рустам переміг у боротьбі на обох руках у ваговій категорії до 86 кг, а також посів друге місце в абсолютній категорії, де взяв гору над чемпіоном Європи та світу в категорії до 100 кг румуном Йонческу і багатьма іншими іменитими суперниками, які важили набагато більше, ніж він.
Секрет успіхів Рустама в наполегливих тренуваннях, пошуку нових методик занять, творчому підході до підготовки.
Статуетку героя спортивного року Рустаму вручили чемпіонка Всесвітніх ігор з пауерліфтингу Лариса Соловйова і голова комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму Павло Костенко. «Мені приємно бути у цій залі, на цьому святі спорту, – сказав переможець. – Хотів би побажати усім спортсменам, тренерам, функціонерам великого здоров’я, довголіття у спорті і нових медалей, бажано золотих».
«ЗА ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ» - Сергій Міщенко
президент Федерації фехтування України
Окрім номінацій, претендентів у яких заздалегідь визначають провідні спортивні журналісти, є і такі, де найкращих називають безпосередньо академіки спорту. Одна з них – «За відданість справі». Цьогоріч було відзначено президента Федерації фехтування України Сергія Міщенка.
Фехтування є одним з найуспішніших видів спорту в нашій країні. Наші спортсмени перебувають серед світових лідерів, регулярно здобувають медалі найпрестижніших змагань, тренери вважаються одними з найкваліфікованіших, федерація проводить активну роботу з популяризації фехтування і має високий авторитет на міжнародному рівні. 1995 року ФФУ очолив Сергій Міщенко, й відтоді за його активної участі вирішуються найважливіші питання: збереження тренерських кадрів, фінансове забезпечення, технічне оснащення, поліпшення умов для тренувань, заохочення спортсменів та багато інших.
По-справжньому відданий своїй справі, Сергій Олександрович отриману нагороду сприйняв як стимул до нових звершень: «Дуже дякую, для мене це велика несподіванка. Хочу першим повідомити хорошу новину: Оля Харлан, номінована як найкраща спортсменка року, вчетверте стала чемпіонкою світу серед юніорів, це рекордне досягнення. І ще радісна новина: у нас уже є дві ліцензії на І Юнацькі олімпійські ігри до Сінгапуру цього року».
«СПОРТИВНА СЛАВА УКРАЇНИ»
Відзначаючи героїв спорту, які сьогодні здобувають перемоги на спортивних майданчиках, організатори церемонії «Герої спортивного року» не забувають і тих, на чиєму прикладі зростали нинішні чемпіони, хто надихав їх обрати нелегкий шлях спорту й торувати його, не відступаючи перед труднощами, не зраджуючи мрії, прагненню перемоги. Цього року до «Залу спортивної слави» увійшли легендарні Зінаїда Турчина і Володимир Голубничий.
Зінаїда Турчина
дворазова олімпійська чемпіонка з гандболу, бронзова призерка Олімпіади, багаторазова володарка Кубка європейських чемпіонів у складі найсильнішої у світі протягом багатьох років жіночої гандбольної команди «Спартак» (Київ)
Гандбольна жіноча команда «Спартак» упродовж десятиліть була візитною карткою спортивної України. Створена великим тренером Ігорем Турчиним, зміцнена його найталановитішими вихованками, вона не знала поразок. Саме «Спартак» потрапив до Книги рекордів Гіннесса за безпрецедентну кількість перемог у Кубку чемпіонів. Киянки становили ядро збірної команди Радянського Союзу, яка перемагала на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу. Лідером команди була, за визнанням фахівців, «найкраща у світі розігрувальниця» Зінаїда Турчина.
Її названо однією з кращих спортсменок України ХХ століття. У рік сторіччя гандболу її разом з чоловіком Ігорем Турчиним було названо серед найяскравіших зірок цього виду спорту за весь період його існування. Міжнародна федерація гандболу включила Зінаїду Турчину до десятки кращих гравців світу ХХ століття. Вірність улюбленому виду спорту вона зберегла, ставши президентом рідного «Спартака».
«Для мене ця нагорода несподівана, – сказала Зінаїда Турчина. – Хочу подякувати Національному олімпійському комітету й міністерству, і особливо дівчатам-спартаківкам. Гандбол – командна гра, і всі мої титули здобуті завдяки всій нашій команді».
Володимир Голубничий
дворазовий олімпійський чемпіон з легкої атлетики, володар срібної та бронзової олімпійських медалей
У 17 років Володимир Голубничий легко виграв чемпіонат України серед дорослих у ходьбі на 10 км, залишивши позаду багатьох відомих майстрів. Потім встановив кілька рекордів України на різних дистанціях. А через два роки на змаганнях у Києві став світовим рекордсменом у ходьбі на 20 км. Тоді, 1955-го, результат Голубничого – 1 година 30 хвилин 2,8 секунди – вважався видатним, тим більше що показав його 19-річний спортсмен. Так розпочалася кар’єра одного з найкращих скороходів в історії спорту.
Його шлях у спорті ніколи не був легким – переслідували і травми, і хвороби, але завдяки винятковій цілеспрямованості Володимир Голубничий досяг видатних висот: взяв участь у п’яти Олімпійських іграх і завоював дві золоті, срібну й бронзову олімпійські медалі, став чемпіоном Європи і багаторазовим чемпіоном СРСР. Історії олімпійських перемог Голубничого, здобуті за надзвичайно складних умов у спекотному Римі-1960 й високогірному Мехіко-1968 у гострій боротьбі з суперниками і травмами, належать до найяскравіших сторінок спорту ХХ століття. За високі досягнення упродовж чвертьвікової спортивної кар’єри він удостоєний срібного Олімпійського ордена.
На жаль, через хворобу Володимир Степанович не зміг особисто отримати відзнаку. Ми бажаємо йому здоров’я й наснаги.
Репортаж з церемонії: Анна Голуб,
Валерій Соловйов, Микола Хазанович
Березень 2010 "Олімпійська Арена"
|
